Загальна кількість переглядів сторінки

середа, 21 січня 2015 р.

Василеві Симоненку - 80. Було б...

   
  Василь Симоненко постав в українській літературі як сурмач покоління молодшого, того, що дітьми - пастушатами вийшло з воєнних заграв. Зболений ранніми болями, одержимий жагою любові до матері - Батьківщини, він виповів цю любов у слові пекучому й шаленому:
                                                    Дай мені у думку динаміту,
                                                    Дай мені любові, дай добра,
                                                    Гуркочи у долю мою, світе,
                                                    Хвилями прадавнього Дніпра.
                                                         Не шкодуй добра мені, людині,
                                                         Щастя не жалій моїм літам -
                                                         Все одно ті скарби по краплині
                                                         Я тобі закохано віддам.  
      Його любов до України - це любов молодого радянського патріота, це щире чуття поета - інтернаціоналіста, який широко дивиться в світ.
      Шануємо  сурмача нового покоління і сьогодні. В бібліотеці до 80 - річчя з дня народження влаштовано тематичну поличку "У пошуках поезії життя"


      Не примеркла з літами поетична зоря Василя Симоненка . Горить вона високим, ясним світлом в небі українського письменства. Його творчість живе, їй відкритий шлях  до юнацьких сердець, до народу, до України  , яка навіки увінчала поета своєю любов"ю.

Немає коментарів:

Дописати коментар