Життєвий листопад

    Свято вшанування людей похилого віку та День ветерана  знайшли місце в календарі в погожі осінні дні, бо щемливе почуття «осінь» живе в кожної людини і щороку разом з природою кожен переживає свій життєвий листопад. А ще осінь – це підсумок, це невблаганний вечір, це схил людського життя як і кінець календарного року. Життєва осінь – це час, коли вже побудовано дім, посаджене не одне дерево, стали дорослими діти і радують дитячим щебетом онуки та правнуки…

     Саме такі – мудрі,досвідчені, добрі, багаті літами  люди зібрались недільного дня в місцевому будинку культури на вогник - вшанування з нагоди  Міжнародного дня людей похилого віку та Дня ветерана. Слова глибокої пошани та поваги  до присутніх, теплі зичення найкращих побажань линули від ведучих Лариси Шеремети та Людмили Миронюк. Особливо трепетно виглядали вітання від маленьких онучат для бабусь та дідусів.

     Приємно було чути музичні вітання від вокальної дитячої групи у складі Наталії Дричик, Вікторії Наумич, Аліни Сагаль та Світлани Черемшук.

      Щирими оплесками присутні зустрічали виступи аматорів сцени, учасників народного та церковного хорів.

     Святкування продовжилось за солодким столом,де жіночки щедро ділились спогадами із давнини.

    А згадати  в кожного було що, бо прожито й пережито чимало…Життєві спогади навіювали згадку про українську пісню  - і веселу, і сумну -  яка довго не відпускала людей зі свята.