
Мова
кольорова,
В
ній гроза травнева
Й
тиша вечорова.
Мова
наша, мова –
Літ
минулих повість,
Вічно
юна мудрість,
Сива
наша совість.
Рідне слово... Воно бринить, хвилює душу. Бо мова українська - то невичерпне джерело, скарбниця народного духу. Вона мелодійна, ласкава, ніжна, багата. Порадник і вчитель тим, хто її любить і шанує, і суддя тих, хто її зневажає.
Немає народу, байдужого до своєї мови. І в цьому ще раз переконали учні 4 та 5 класів, котрі в рамках відзначення Дня народження української мови здійснили мандрівку мовним диліжансом "Знати українську мову - це круто!!!"
Мандрівка передбачала ряд зупинок, які подорожуючі з успіхом долали:"Казкова",Загадкова","Творча","Миттєва","Схованка","Жартівлива","Знакова", "Географічна","Ребусна". Діти відгадували загадки, грали в ігри на логічне мислення, шукали "заховані" слова... - виявляли набуті знання української мови, розкриваючи її таємниці. А на закінчення дітям була подарована "Абетка побажань", яка передбачала слова бажань на кожну літеру.
Усе минає, а слово залишається. Зникають у
безвість царі, володарі, раби… На порох
розсипаються величні будівлі, вмирають дерева, пересихають ріки, гори
перетворюються на купи каміння… Все стає тліном і прахом, а написане слово
залишається. Залишається і несе крізь час голос людської душі. То ж хай живе,
переживає століття й покоління найбільше диво – рідна мова!