Досвід роботи Комунального закладу "Сереховичівська публічна бібліотека"
Ярина мріяла про весілля з молодим козаком Данилом. Та закоханих розділила доля: Ярина потрапила до татарського улусу, ставши невільницею. Мурза Аяз-бей закохується в цю горду русинку та ладен на все заради неї. Дівчина теж має до нього почуття. На жаль, Ярину продають до Бахчисарайського гарему. Довкола дивовижної рабині, яку нарікають Вогником, плетуться інтриги. Як складеться її подальша доля?
Доля не була прихильною до Віри - ані краси, ані великої родини. Тільки надзвичайний редакторський хист, який допоміг знайти роботу й вижити в голодні дев*яності. Проте жіночого щастя Віра так і не пізнала. Жінка дістає роботу в престижній рекламній агенції та відразу розуміє: працівниці компанії - мовчазні рабині. Якщо Віра не хоче втратити роботу, має прийняти умови начальника. Тут усі грають за його правилами.
У Живерні, улюбленому містечку Клода Моне, зазвичай тихому і спокійному, сталося вбивство... В основі сюжету - життя трьох жінок: дівчинки-художниці, молодої чарівної вчительки й старенької пані, яка бачить і знає все. Усі троє геть різні, проте їх об*єднує одна таємниця: вони мріють назавжди поїхати звідси. Та чи так легко покинути свою золоту клітку?
Детектив британської поліції розплутує таємничу історію зникнення дворічної Белли. Мати-одиначка залучає до пошуків усіх небайдужих. А найзагадковішим персонажем у цій людській драмі постає вдова головного підозрюваного, котрий раптово для всіх помер. Історія сповнена яскравих характерів, гострої інтриги та особливого шарму британського детективу.
Загадкові та моторошні події порушують спокій маєтку Смотрицьких. Одна за одною гинуть молоді кріпачки. Селом ширяться різні чутки. Кажуть, то справа рук католицьких ченців, котрих із собою привезла до маєтку полячка Владислава Пашинська.
Тим часом молода графиня Смотрицька палко закохується в сусудського графа Забродіна, але його серце належить кріпачці Ярині. Графиня ладна на все, щоб позбутися зеленоокої дівчини. Маєток ось-ось здригнеться від звістки про восьму жертву. Хто ж стане нею? Дізнаємося у творі Дарини Гнатко "Восьма жертва".
Англія, 1940 рік. Останній у всьому світі екземпляр камелії сорту "міддлберійська рожева " росте на території сільського маєтку. Американка Флора напередодні Другої світової війни укладає угоду зі злодієм. Її завдання - проникнути в маєток і відшукати камелію.
Нью-Йорк, наш час. Еддісон, яка працює ланшафтним дизайнером, разом із чоловіком приїжджає до того самого маєтку. Вони обожнюють детективні історії, тож подружжя, знайшовши альбом із засушеними квітами камелій, вирішує провести дослідження. А кінець цієї історії ви дізнаєтеся, прочитавши роман Сари Джіо "Остання камелія".
Про таємничу Діву Млинища, яка іноді являлася мешканцям мальовничого поліського села Загоряни, розповідає нам Володимир Лис. Навіть своєю незримою присутністю берегла їх від найстрашнішого - зради совісті. Бо великі війни, революції, круті повороти історії частоставили їх перед вибором, від якого залежало - жити чи померти. А ще було кохання - жертовне і руйнівне, вірне і підступне, щире і надумане, красиве, як квітка, і темне, як осіння ніч...
У творі "Дружина доглядача зоопарку" яскраво, відверто й украй співчутливо висвітлено справжню історію війни і величі людського духу. Розповідається про героїчне подружжя Жабінських, власників Варшавського зоопарку, які під час Другої світової війни переховували у зруйнованих вольєрах людей, які втікали, і таким чином врятували близько трьохсот життів. Це приголомшлива і зворушлива історія про людей і тварин, про зв*язок людини з природою.
Виховні заходи, години патріотизму, святкові концерти, це лише невелика частина культурної діяльності, в якій бере участь, або організовує самостійно бібліотекар.
Цього разу бібліотекар долучилася до проведення звіту художньої самодіяльності аматорів народного мистецтва присвячений 150 - ій річниці від дня народження Лесі Українки, під назвою "Піснею народною натхненна". Підготувавши інсценізацію монологу - листа "Твої листи завжди пахнуть зов"ялими трояндами" разом із ученицею 11 класу - Оксаною Черемшук. Інсценізацію вірша "Літо краснеє минуло" разом із учнями: Захаром Йовиком та Віолеттою Пампавс. Спільно із бібліотекарями с. Синове та с. Солов"ї було організовано тематичну виставку: "Так ніжно і мрійливо - Леся, і так велично Українка!".
Там, де озер поліських плесо,
спить казка в м"яті та барвінку.
Іще в дитинстві йменням Леся
малу назвали українку.
Сягнуло сяйво в піднебесся -
народу мого славна жінка,
Так ніжно і мрійливо - Леся,
і так велично - Українка!
Лесю, чайко бентежна, ти завжди в нашому серці. І коли нам нестерпно боляче, і така безвихідь, що несила жити, ми звертаємось до тебе. І мовимо, шепочемо твоє, вистраждане, таке непереборне, невмируще, дивовижно сильне слово. Коли наша душа знемагає від болю, ми уявляємо тебе поруч і чуємо твій голос, твої слова, звертаємося до твоєї творчості. Прочитавши твої книги, ми подумки линемо в степи нашої України, в ліси і долини моєї Волині, де творять диво Безсмертна Мавка лісова і Лукаш.
Читаймо твори Лесі Українки і черпаймо в них невимовність краси і незнищенність осяйної людяності і доброти.
... Із тридцять третім голим роком,
Голодно - голим та німим,
Та тричі пухлим. Хай би з ним
Поїли б кору і комору,
Траву і шкуру, цвіль і міль,
Та мерли жовті, як з похміль,
Без трун понесені із двору.
Нізащо. Просто. Без вини.
Голодомор. Таке страшне та трагічне слово для нашого народу. Знищення невинних українців. Замордованих голодом дітей та дорослих. Такого жорстокого відношення тогочасної влади до свого народу не було у світі більше ніде. Запалимо свічку у пам"ять про всіх загиблих жертв голодоморів.
27 листопада, у актовій залі школи пройшов виховний захід, присвячений
Дню пам"яті жертв голодомору, в якому взяла участь і бібліотекар.
