Щовесни, коли тануть сніги
І на рясті просяє веселка,
Повні сил і живої снаги
Ми вшановуєм пам’ять Шевченка.
Ми говоримо – Україна – і перед нами постає образ Шевченка. Ми говоримо – Шевченко – і перед нами постає образ України. Бо ці два поняття нерозривні. Доля дала йому найкращий і найцінніший скарб – невмирущу славу – проте, на жаль, лише по смерті.
Великий поет назавжди лишиться у пам'яті народній. А ми з вами віддамо данину пам'яті великому Кобзарю, сплітаючи усі разом вінок з його віршів.
Немає коментарів:
Дописати коментар